Олександр Кузьмінов народився та виріс у місті Малині Львівської області. Його життя змінила війна — Олександр добровольцем поїхав на Схід.
Після закінчення служби чоловік відчув, як кардинально змінилося його життя та світогляд. Все було іншим — друзі, навколишній світ, звичні речі. Але головне — змінився сам Олександр.
«Я довго не міг знайти себе. Звертався по допомогу до психологів, шукав роботу, шукав своє місце у старому-новому світі».
Зрештою Олександр влаштувався столяром у соціальну майстерню, яка частину зароблених коштів віддає дітям АТОвців, які загинули під час бойових дій.

Будуймо Україну разом
Повернення до життя продовжилося після того, як Олександр дізнався про культурно-освітній проект для людей, які прагнуть розбудовувати Україну не лише словами та ідеями, а й власними руками.


«Так має бути»
Уже волонтером, а не солдатом Олександр повернувся на схід, у Луганську область, де допомагав відновлювати будинки, зруйновані під час бойових дій.
«Ми через це село проїжджали зі зброєю в руках, — згадує Олександр. — І тому я радий, що ще раз туди потрапив, але вже волонтером. Мій знайомий, який їхав туди, казав, що про мене можна книжку писати: «То спочатку їхав воювати, а тепер їдеш відбудовувати».
Однак Олександр не бачить нічого дивного у своїх вчинках. Війна навчила його взаємодопомозі.
Так треба. Так має бути.


