До початку війни на сході у Вадима Мінзюка був власний бізнес у Горлівці — підприємство з виробництва акумуляторів.
«2014 рік для нас був дуже продуктивний, рік розвитку, — з сумом згадує Вадим. — У нас була купа замовлень, божевільне зростання виробництва, контракти один за одним. А потім з’явилися люди з автоматами…»
Влітку 2014 року Вадим Мінзюк втратив бізнес. Втратив дім. Потім від важкої хвороби помер син. Але Вадим знайшов у собі сили почати життя спочатку.
У пошуках нового дому
Дитятки — це невеличке селище в Київській області, на межі з Чорнобильською зоною. Вадим із сім’єю об’їздив майже всю Україну. Придивлявся і до Запоріжжя, і до Івано-Франківська, але саме Дитятки стали новою домівкою для горлівчан. Тут переселенець відкрив свій новий бізнес і почав заново вибудовувати життя, майже зруйноване війною.
«Боротися треба не за території, а за серця людей»
Власних грошей вистачило лише на те, щоб викупити майже зруйнований цех на околиці. Приміщення відновлювали своїми силами — зробили стіни, навісили кран-балки, підвели електроенергію, встановили печі та почали виробництво.
Сьогодні у Вадима Мінзюка невеличкий завод з переробки вторинної сировини. Він дає роботу місцевим жителям, а також переселенцям — ще шестеро горлівчан перебралися в Дитятки разом з родиною Мінзюків.
«Передусім треба боротися за серця людей, — каже Вадим. — Тільки так ми переможемо».
У майбутньому Вадим Мінзюк планує розширювати виробництво і вже сьогодні експортує частину продукції в ЄС.
Вразила історія?
Поділися нею з друзями в соцмережах!
