Черкасова Вікторія, Васюрина Лідія

Герої бувають різні. Хтось рятує людей від смерті, інший бере в свою родину чужу дитину, щоб дати їй тепло і затишок рідної домівки, третій самовіддано служить Вітчизні, приносячи в жертву час для родини… Сьогодні хочеться розказати про таких Героїв. А точніше — Героїнь… Вони мають різні долі, вони знаходяться в різних містах України, але об’єднує їх одне — служба в Державній прикордонній службі України.

Підполковник Вікторія Черкасова нині начальник Госпіталю Головного центру підготовки особового складу ДПСУ. Вона — учасник оборони Луганського загону. Коли надійшла інформація про можливий штурм, керівництво прийняло рішення про евакуацію всіх жінок. Залишилася лише Вікторія. За особистим бажанням…
Вона знала, що без її допомоги не обійтися. Атака почалася 2 червня 2014 року рано вранці. Почувши перші постріли, Вікторія спустилася зі свого кабінету до обладнаного в підвалі лазарету, захвативши медичну сумку та кардіограф. Вже за декілька хвилин поступили перші поранені. На щастя, за весь час осади таких було лише семеро. Під час годинного перемир’я вона на своїх плечах перенесла їх до карет швидкої допомоги.
– Останнього пораненого тоді передали за хвилину до початку мінометного обстрілу. До укриття поверталися бігом, – згадує Вікторія.
Оборона загону тривала три дні. Під час чергового затишшя на вимогу командира Вікторія Черкасова покинула місто. Однак незабаром повернулася до Луганська, щоб вивезти з окупованого району поранених побратимів, на яких вже розпочалося «полювання» бойовиками.
Указом Президента Вікторію нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Помічник начальника Східного регіонального управління підполковник Оксана Іванець та водночас мати 5-ох дітей мріяла освоїти професію прикордонника з дитинства, адже інакше не могло й бути – її батько до звільнення в запас носив зелений кашкет. У 12 років Оксана опанувала стрільбу з АК-74, а в 17-ть вступила в Національну академію Держприкордонслужби України. 2002 року Оксана отримала перше офіцерське звання – «лейтенант». В своїй службі вона пройшла шлях від начальника відділення контролерів прикордонного контролю до нинішньої посади За 17 років сімейного з її чоловіком Дмитром життя родина виховує уже п’ятеро дітей. Наразі старшій доньці й головній помічниці – Владиславі 13 років, Олексію – 9, Івану — 6. Варя з’явилася в родині 5 років тому. На сімейній нараді було вирішено, що їм бракує ще однієї донечки. За пару місяців підготували документи на усиновлення, і 30 грудня 2014 року дворічна дівчинка Варя знайшла нову родину. Деякий час тому діти попросили батьків про ще одного братика. Так в родині з’явився всиновлений Андрій. Не дивлячись на те, що Оксана — багатодітна мама, вона неоднаразово відівідувала зону ООС у службових справах, за що має кілька відомчих і державних відзнак.
Майор Лідія Васюрина – начальник відділення прикордонної служби «Харків- авіа».
Ще під час навчання на 3-му курсі в Академії ДПСУ вона вийшла заміж за свого одногрупника. 2007 року закінчила виш і отримала диплом з відзнакою.
Так трапилося, що в момент свого офіцерського становлення влітку 2015 року їй довелося взяти кермо влади в організації служби у міжнародному пункті пропуску «Гоптівка» та на ділянці «зеленого кордону» протяжністю близько 30 кілометрів — на той момент найскладніша ділянка на мирній частині кордону з РФ. Не один раз ситуація на кордоні — постійні провокації з боку росіян, постійні спроби порушення кордону — вимагали від жінки залишатися на робочому місці по 3–5 діб, не даючи можливості щодня бачити найдорожчу людину в житті – донечку Катю. З 2017 року Лідія очолює відділення «Харків-авіа», який розміщується в аеропорті Харкова. Не дивлячись на постійний пасажиропотік, тут царює зразковий порядок та дисципліна. Підрозділ є завжди лідером в оперативно-службовій діяльності Харківського прикордонного загону.
Лідія Васюрина нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня та «За бездоганну службу», яка була вручена Президентом України навесні цього року.

Вразила історія?
Поділися нею з друзями в соцмережах!