Олександр Мамалуй

Указом Президента України від 10 листопада 2017 року Олександр Мамалуй призначений суддею Верховного Суду. Але, щоб добитися довіри Держави і Народу у вигляді цього призначення, Його честь пройшов тяжкий і славний шлях Воїна і Захисника.

Бойові дії на Донбасі примусили встати пліч-о-пліч на захист Батьківщини представників різних верств населення від простих селян до інтелігенції. Протягом 2015 року у Харківському прикордонному загоні Сх-ідного регіонального управління ДПСУ на посаді звичайного інспектора прикордонної служби мобільної прикордонної застави «Дергачі» проходив службу сержант Олександр Мамалуй – суддя Господарського суду Харківської області – кандидат юридичних наук, в тому, довоєнному житті. У воєнному житті – «кіборг» — один з тих, хто «тримав» Донецький міжнародний аеропорт.
Як тільки почалось російське вторгнення в Україну, Олександр один з перших звернувся до військкомату, і вже 2 березня 2014 року був направлений на військові збори, після чого був мобілізований. А вже 6 червня він вступив в ряди 93-ї окремої гвардійської механізованої Харківської двічі ордена Червоного Прапора, орденів Суворова і Кутузова бригади. В її складі Олександр пройшов через бої за Авдіївку, Піски, Першотравневе, підступи до Ясиноватої. А з середини серпня 2014 до січня 2015 року він, як й багато інших, утримував оборону Донецького аеропорту, шість днів вів бій за метеостанцію аеропорту. Вже під час виходу з-під обстрілів сепаратистів з аеропорту, вивозивши ранених побратимів, Олександр отримав контузію. На щастя, це було єдине поранення за весь його бойовий шлях в зоні АТО. Чого не скажеш про душу… Адже не може не порушити, не поранити той факт, що з сімнадцяти побратимів із взводу Олександра в живих залишилось вісім… Олександр й досі не може знаходитись біля вікна в яскраво освітленому приміщенні — кімната повинна бути зашторена, або сидіти спиною до відчинених дверей. Інакше відчуває себе легкою мішенню для якогось снайпера.
5 березня 2015 року наш герой був демобілізований. Він знову повертається до довоєнного життя – вдома на нього чекали дружина та донька, суддівська мантія на роботі. Але залишатись осторонь від захисту Батьківщини він не міг – в Україні йде війна. Адже обов’язок чоловіка, справжнього чоловіка – охороняти суверенітет та територіальну цілісність держави.

Так він потрапив до лав Державної прикордонної служби України. Він проходив службу на посаді снайперу контрснайперської групи відділення вогневих засобів мобільної прикордонної застави. З липня по грудень 2015 року виконував бойові завдання в зоні антитерористичної операції.
05 липня 2016 року сержант Мамалуй знов демобілізований. Направлений на короткострокові курси підготовки офіцерів запасу при Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського за спеціальністю «Бойове застосування механізованих з’єднань, військових частин і підрозділів». Закінчив курси у лютому 2017 року, отримавши звання молодшого лейтенанта військового оперативного резерву першої черги.

Вразила історія?
Поділися нею з друзями в соцмережах!