Ярослав Білинський

Загартований великим спортом та війною — прикордонник Ярослав Білинський

Молодший лейтенант Ярослав Білинський у спілкуванні не з багатослівних. Коли запитуєш в нього про події літа 2014 року, він із важкістю в серці згадує ті пекельні місяці, які українські ЗМІ назвали «Довжанським котлом». У 2014 році, тоді ще, солдата Ярослава Білинського мобілізували до Одеського прикордонного загону. Його направили служити до спецпідрозділу мобільної прикордонної застави. У червні разом із своїм підрозділом, у складі зведеної від Південного регіонального управління ДПСУ 5 мото-маневреної групи виступив на захист державного кордону аби поновити втрачений над ним контроль. 1 липня 2014 року за допомогою української артилерії було звільнено від сепаратистів пункт пропуску «Довжанський». Після чого, туди було направлено дві прикордонні застави, які піддавались масованому мінометному обстрілу зі сторони Російської Федерації. Під час одного з таких обстрілів багато військовослужбовців дістали поранення і ці підрозділи були замінені на інші, серед яких була й мобільна прикордонна застава від Одеського загону. Ярослав, як професійний спортсмен, вирив міцній бліндаж, який доволі часто рятував життя його товаришам по зброї. «Під час обстрілу до мене забігали у бліндаж побратими, що були зліва та справа. Вони вважали його самим міцним з-поміж інших, адже накрив я його у три накати. Це була моя гордість», — зазначив прикордонник. Там він познайомився із майором Михайлом Кононенко, який згодом після демобілізації покликав Ярослава служити за контрактом до Ізмаїльського прикордонного загону. Несподівану і, водночас, приємну зустріч йому подарувала доля, і зі старшим прапорщиком Ігорем Присяжнюком з Могилів-Подільського прикордонного загону, з яким пліч-о-пліч в одній каное у 2012 році виграв чемпіонат України. На жаль, під час виходу із сумнозвісного котла 7 серпня 2014 року він загинув.
Його життя вже назавжди було поділено на «до» та «після». А що було до?
Народився 17 листопада 1993 року у селі Городище Піщанського району Вінницької області. Провчившись 3 класи переїхав із матір’ю до Одеси. У 2005 році юнаку запропонували записатись на секцію греблі на каное. Тяжка праця над собою дала свої результати. У 2007 році він взяв золото та срібло на Чемпіонаті України. В цьому ж році виграв Кубок України. 2008 рік також був багатий на нагороди, так 3 медалі вищого ґатунку він виборов на Чемпіонаті і 3 такі ж на Кубку України. У 2009 році успіх було закріплено і він став кандидатом в майстри спорту з веслування на байдарках і каное. В 2010 році взяв участь у Чемпіонаті Європи та став майстром спорту. У 2011 році його було призвано на строкову військову службу до спортроти Внутрішніх військ України. Там він почав виступати за спортивне товариство «Динамо», яке не полишав і після звільнення в запас. У 2011 році майстер спорту взяв участь у Чемпіонаті світу та Європи. 2012 рік став перехідним із юніорів у дорослі. Саме тоді він у команді із Ігорем Присяжнюком, Борисом Сажаєм, Костянтином Мельничуком виграли Чемпіонат України ФСТ «Динамо», що проходив у Полтаві. За спортивну кар’єру Ярослав отримав понад півсотні медалей різного ґатунку та безліч грамот.
Здавалось, спортсмен міг стати Чемпіоном світу із греблі на каное, проте, війна внесла свої корективи. У 2016 році він закінчив Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, що у місті Миколаїв та здобув освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра з фізичного виховання та спорту. У 2017 році твердо вирішив стати захисником країни, а надто прикордонником. Саме тоді йому подзвонив бойовий товариш — підполковник Михайло Кононенко, та запропонував служити в Ізмаїльському прикордонному загоні.
Нещодавно Ярослав отримав первинне офіцерське звання молодший лейтенант. У минулому році він брав участь у затриманні злочинця, але це вже інша історія.

Молодший лейтенант Ярослав Білинський у спілкуванні не з багатослівних. Коли запитуєш в нього про події літа 2014 року, він із важкістю в серці згадує ті пекельні місяці, які українські ЗМІ назвали «Довжанським котлом». У 2014 році, тоді ще, солдата Ярослава Білинського мобілізували до Одеського прикордонного загону. Його направили служити до спецпідрозділу мобільної прикордонної застави. У червні разом із своїм підрозділом, у складі зведеної від Південного регіонального управління ДПСУ 5 мото-маневреної групи виступив на захист державного кордону аби поновити втрачений над ним контроль. 1 липня 2014 року за допомогою української артилерії було звільнено від сепаратистів пункт пропуску «Довжанський». Після чого, туди було направлено дві прикордонні застави, які піддавались масованому мінометному обстрілу зі сторони Російської Федерації. Під час одного з таких обстрілів багато військовослужбовців дістали поранення і ці підрозділи були замінені на інші, серед яких була й мобільна прикордонна застава від Одеського загону. Ярослав, як професійний спортсмен, вирив міцній бліндаж, який доволі часто рятував життя його товаришам по зброї. «Під час обстрілу до мене забігали у бліндаж побратими, що були зліва та справа. Вони вважали його самим міцним з-поміж інших, адже накрив я його у три накати. Це була моя гордість», — зазначив прикордонник. Там він познайомився із майором Михайлом Кононенко, який згодом після демобілізації покликав Ярослава служити за контрактом до Ізмаїльського прикордонного загону. Несподівану і, водночас, приємну зустріч йому подарувала доля, і зі старшим прапорщиком Ігорем Присяжнюком з Могилів-Подільського прикордонного загону, з яким пліч-о-пліч в одній каное у 2012 році виграв чемпіонат України. На жаль, під час виходу із сумнозвісного котла 7 серпня 2014 року він загинув.
Його життя вже назавжди було поділено на «до» та «після». А що було до?
Народився 17 листопада 1993 року у селі Городище Піщанського району Вінницької області. Провчившись 3 класи переїхав із матір’ю до Одеси. У 2005 році юнаку запропонували записатись на секцію греблі на каное. Тяжка праця над собою дала свої результати. У 2007 році він взяв золото та срібло на Чемпіонаті України. В цьому ж році виграв Кубок України. 2008 рік також був багатий на нагороди, так 3 медалі вищого ґатунку він виборов на Чемпіонаті і 3 такі ж на Кубку України. У 2009 році успіх було закріплено і він став кандидатом в майстри спорту з веслування на байдарках і каное. В 2010 році взяв участь у Чемпіонаті Європи та став майстром спорту. У 2011 році його було призвано на строкову військову службу до спортроти Внутрішніх військ України. Там він почав виступати за спортивне товариство «Динамо», яке не полишав і після звільнення в запас. У 2011 році майстер спорту взяв участь у Чемпіонаті світу та Європи. 2012 рік став перехідним із юніорів у дорослі. Саме тоді він у команді із Ігорем Присяжнюком, Борисом Сажаєм, Костянтином Мельничуком виграли Чемпіонат України ФСТ «Динамо», що проходив у Полтаві. За спортивну кар’єру Ярослав отримав понад півсотні медалей різного ґатунку та безліч грамот.
Здавалось, спортсмен міг стати Чемпіоном світу із греблі на каное, проте, війна внесла свої корективи. У 2016 році він закінчив Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, що у місті Миколаїв та здобув освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра з фізичного виховання та спорту. У 2017 році твердо вирішив стати захисником країни, а надто прикордонником. Саме тоді йому подзвонив бойовий товариш — підполковник Михайло Кононенко, та запропонував служити в Ізмаїльському прикордонному загоні.
Нещодавно Ярослав отримав первинне офіцерське звання молодший лейтенант. У минулому році він брав участь у затриманні злочинця, але це вже інша історія.

Вразила історія?
Поділися нею з друзями в соцмережах!